29 серпня - день, коли ми згадуємо тих, хто віддав своє життя за Україну. Дата, що нерозривно пов’язана з Іловайськом і соняшниковими полями, крізь які у 2014 році українські військові намагалися вийти з оточення.
Ці воїни полягли за нашу вільну країну. Їх більше немає поруч, але залишається наш спільний обов’язок щодня пам’ятати, завдяки кому ми зустрічаємо новий світанок.
Серед полеглих у війні за незалежність України – багато наших земляків. Це люди, які жили поруч із нами, будували плани, любили свою землю. Вони стали на захист Батьківщини і віддали найдорожче за перший крок і спокійний сон своєї дитини, за теплі мамині обійми на порозі рідного дому, за можливість українських родин жити разом, любити та будувати плани.
Ми пам’ятаємо не лише дату їхньої загибелі. Ми пам’ятаємо їх живими - синами й доньками, батьками й матерями, друзями й сусідами. І ця пам’ять завжди буде разом із нами.
Щоранку о 9:00 зупинімося на хвилину. Де б ми не були. Зупинімося, щоб згадати тих, чиє життя стало ціною нашої можливості жити.
Вічна пам’ять Захисникам і Захисницям України.
